Профорієнтація в школі: для чого це моїй дитині?

Що являють собою заняття з професійної орієнтації та як вони впроваджуються в школах? Яка мета цих уроків і чому професійна орієнтація є такою важливою для дітей і молоді? Прочитайте статтю, щоб дізнатися відповіді на ці запитання.

Що таке професійна орієнтація?

«Професійна орієнтація» зазвичай асоціюється з центрами зайнятості та підтримкою безробітних у пошуку роботи. Проте **в контексті шкільної освіти йдеться зовсім не про те, щоб порадити учневі, яку саме професію обрати в майбутньому**. Не йдеться? Тоді чому цей предмет у школі має таку назву? Гарне запитання — ми також над цим замислюємося. Назва «професійна орієнтація» має небагато спільного з реальністю. Адже якщо, скажімо, на уроках математики діти вивчають математику — тобто вчаться рахувати, то чи означає це, що на уроках професійної орієнтації вони опановують... орієнтацію, тобто вчаться надавати поради іншим? Звісно, ні. Насправді **під час цих занять учні досліджують власні інтереси й здібності та дізнаються, як їх розвивати. Вони знайомляться з різноманітними професіями й отримують уявлення про сучасний ринок праці.** Саме тому багато сучасних фахівців у цій сфері воліють називати себе *менторами* або *коучами кар’єри* — ці терміни краще відображають суть процесу, що полягає не у видаванні порад, а у підтримці та уважному супроводі.

Відклавши осторонь семантичні міркування, зауважмо: наразі найпоширенішим є термін **«професійна орієнтація»** або **«освітньо-професійна орієнтація»**. Він охоплює як дітей і молодь, так і дорослих — незалежно від того, чи тільки вступають вони на ринок праці, чи шукають новий напрямок у власному професійному розвитку. У цьому ж матеріалі ми зосереджуємо увагу на профорієнтації, спрямованій на дітей і підлітків. 

Існують різні визначення професійної орієнтації, однак усі вони погоджуються в головному: це організований процес, який проводить кваліфікований фахівець із метою **підтримати людину у прийнятті рішень щодо подальшого освітнього й професійного шляху. Завдання цього процесу — забезпечити, щоб вибір був усвідомленим, базувався на знанні себе, розумінні ринку праці та системи освіти.**

З огляду на динаміку сучасного світу — включно з економічними змінами й трансформацією ринку праці — надзвичайно важливою є будь-яка форма підтримки, яка допомагає молодим людям краще підготуватися до відповіді на складні, але неминучі запитання: *який освітній заклад обрати після школи? який напрям навчання або професію обрати (і чи варто взагалі продовжувати навчання)? яку кар’єрну траєкторію сформувати (і чи обов’язково одну)? яку роботу шукати?*

Професійна орієнтація в системі польської освіти

Можливо, вам уже відомо, що освітньо-професійне консультування стало сталим елементом освітньої системи. Починаючи з 2018 року (відтоді як унаслідок реформи було відновлено восьмирічну початкову школу), школи зобов’язані проводити заходи у сфері професійної орієнтації. Ці заходи мають бути заздалегідь сплановані й зафіксовані у Внутрішкільній системі професійного консультування (що є складовою частиною статуту школи), а також доведені до відома батьків.

**Діяльність у цій сфері в школах адаптується до віку учнів і до етапу їхнього освітнього шляху.**

Відповідно до положень освітнього законодавства, у дитячих садках це має форму попередньої професійної орієнтації — знайомства з окремими професіями, а також стимулювання й розвитку зацікавлень і здібностей дітей.

У 1–6 класах початкової школи реалізується орієнтація на професії, тобто ознайомлення учнів із різними кар’єрними шляхами, формування позитивного ставлення до праці та навчання, а також розвиток їхніх захоплень і талантів.

Лише в 7–8 класах початкової школи, а також у закладах середньої освіти, учні вивчають обов’язковий предмет **«професійна орієнтація»**, який викладають педагоги з відповідною кваліфікацією. Однак обсяг таких занять є досить обмеженим:

Загалом елементи професійної орієнтації мають впроваджувати:

Як бачиш, **профорієнтаційну роботу повинні здійснювати всі педагоги та спеціалісти, які працюють у школі**. 

Важливою потребою, яку часто озвучують учні та батьки, є можливість проходження індивідуальних консультацій з питань професійної орієнтації. На жаль, у школах бракує штатних посад для фахівців, які могли б їх проводити. Тому заохочуємо вас подбати про таку форму підтримки для своєї дитини — вона **стає дедалі важливішою для молоді, особливо тоді, коли постають серйозні освітні та професійні вибори**. 

Варто пам’ятати, що першим (і часто найважливішим) консультантом з питань професійного вибору для дитини завжди є батьки. **Можливість відверто поговорити з близькими дорослими, які представляють різні сфери ринку праці, є безцінною**. Підтримуючи свою дитину у виборі професійного шляху, радимо скористатися ресурсами [Мапи Кар’єр](https://ua.mapakarier.org/) — на цьому сайті ви знайдете сотні детально описаних [кар'єрних шляхів](https://ua.mapakarier.org/karierni-shliakhy/), а також інноваційний [Фільтр уподобань](https://ua.mapakarier.org/filtr-upodoban/), який допоможе учням підібрати професії, що найбільше відповідають їхнім актуальним інтересам і очікуванням. 

Якщо ви хочете поділитися з нами своєю думкою або враженнями — напишіть нам: contact-ua@mapakarier.org

Навчання в Польщі. Ч. 2: як школа підтримує учнів і співпрацює з батьками

У першій частині ми розповідали про те, як організований навчальний рік у Польщі, як працює система оцінювання та що варто знати про відвідування занять. Цього разу зосередимося на співпраці школи з батьками, підтримці, яку можуть отримати учні, а також сервісах, корисних у повсякденному шкільному житті.

Зв'язок між школою та батьками

Учителі найчастіше підтримують зв'язок із батьками через електронний щоденник
 (е-щоденник). Найпоширеніші системи — **Librus** **і VULCAN**. Це зручні онлайн-платформи, які допомагають батькам стежити за навчанням і шкільним життям дитини. Тут можна переглянути оцінки й відвідуваність, дізнатися про майбутні контрольні роботи, заліки, важливі події та зустрічі, а також ознайомитися із зауваженнями вчителів щодо поведінки дитини.

Варто регулярно переглядати електронний щоденник, щоб своєчасно помічати труднощі, з якими може зіткнутися дитина, а також не пропускати важливі повідомлення й події, пов'язані з життям класу. **Саме через електронний щоденник класний керівник найчастіше повідомляє про майбутні батьківські збори** — регулярні зустрічі класного керівника з батьками, під час яких обговорюють важливі питання навчання та життя класу.

Батьки також можуть домовитися про індивідуальну консультацію з класним керівником, учителями, шкільним педагогом або психологом. У школах для цього проводять спеціальні консультаційні години. Інформацію про їхній графік зазвичай можна знайти на сайті школи.

Батьки та учні можуть звернутися по допомогу до **шкільного педагога**. Він допомагає учням, які мають труднощі з навчанням, адаптацією до нової школи чи спілкуванням з однолітками. За потреби шкільний педагог також підкаже батькам, як найкраще підтримати дитину.

У школах також працює шкільний психолог, який підтримує учнів, що переживають емоційні труднощі, стрес, тривогу чи інші проблеми, які впливають на їхнє самопочуття та навчання. За потреби батьки можуть звернутися до нього за порадою або домовитися про консультацію для дитини.

Багато шкіл пропонують учням необов'язкові позакласні заняття. Це можуть бути **гуртки за інтересами, які проводить учитель (наприклад, математичний або театральний), спортивні секції чи волонтерська діяльність**. При школах також часто діють харцерські загони (скаутські організації), до яких можуть долучитися учні.

Такі заняття допомагають учням займатися тим, що їм справді цікаво, розвивати свої здібності та захоплення, а також знаходити нових друзів. Крім того, участь у таких заняттях
нерідко позитивно впливає на оцінку за поведінку. За неї учень також може
отримати додаткові бали, які враховують під час вступу до закладу середньої
освіти після закінчення 8 класу.

Додаткове вивчення польської мови

Якщо дитина не знає польської мови або володіє нею недостатньо добре, щоб навчатися, школа зобов'язана організувати для **неї безкоштовні додаткові заняття з польської мови**. Щотижня на такі заняття відводять щонайменше дві навчальні години.

Компенсаційні заняття для учнів, які приїхали 
з інших країн

Якщо учень потребує додаткової підтримки в навчанні через відмінності в навчальних
програмах або через мовний бар'єр, школа може організувати для нього **безкоштовні компенсаційні заняття з окремих предметів**. Такі заняття можуть проводитися протягом 12 місяців. Їхня загальна тривалість разом із додатковими заняттями з польської мови не може
перевищувати 5 годин на тиждень.

Заохочуємо ознайомитися з «Мовним словником для навчання в школі», створеним Фундацією SOK. Це безкоштовна інтерактивна платформа, де зібрано лексику, пов'язану не лише зі шкільним життям, а й з окремими навчальними предметами. Словник доступний за посиланням: [https://slownikjes.pl/pl](https://slownikjes.pl/pl)
.

 *Початок навчання в новій школі може викликати чимало запитань як у дитини, так і в батьків. Не варто залишатися з ними наодинці: потрібну інформацію можна знайти* *в* *електронному щоденнику, на сайті школи або уточнити в класного керівника. Розуміння правил і особливостей організації шкільного життя допомагає швидше адаптуватися та впевненіше почуватися в новому середовищі. А наприкінці навчального року на всіх чекатимуть заслужені канікули!*


Навчання в Польщі. Ч. 1: як на практиці організовані навчальний рік і система оцінювання

У попередній статті — [«Система освіти в Польщі: що потрібно (і варто) знати?»](https://ua.mapakarier.org/blog/214/systema-osvity-v-polshchi-shcho-potribno-i-varto-znaty/) — ми розповідали про рівні освіти в Польщі та найважливіші етапи навчання, зокрема про екзамен восьмикласника (іспит після 8 класу) та матуру (державний випускний іспит). Цього разу розглянемо, як на практиці виглядає навчальний рік у польських школах, як працює система оцінювання та що варто знати про відвідування занять і пропуски.


Календар навчального року

У Польщі навчальний рік розпочинається у вересні. Зазвичай це 1 вересня, але якщо ця дата припадає на вихідний день, початок навчального року переносять на найближчий робочий день. У перший день відбувається урочисте відкриття навчального року, а навчання зазвичай розпочинається наступного дня.

Навчальний рік поділяється на два семестри. Перший семестр (зимовий) триває з вересня до лютого, а другий (літній) — з лютого до кінця червня. Отже, навчальний рік у Польщі триває приблизно 10 місяців.

Між семестрами (у січні/лютому) учні мають двотижневі зимові канікули. Варто знати, що **в різних воєводствах вони відбуваються в різний час**. Актуальний графік зимових канікул можна знайти на сайтах закладів освіти, а також на сайті [www.gov.pl](http://www.gov.pl/).

Навчання триває майже до кінця червня. **Приблизно до середини червня вчителі виставляють річні оцінки.** Останній день навчального року завершується урочистим святом, під час якого учні отримують свідоцтва про завершення навчального року. Після цього розпочинаються найочікуваніші для школярів двомісячні літні канікули.

Протягом навчального року, окрім канікул, учні мають також додаткові вихідні дні. До них належать: 14 жовтня — День Комісії національної освіти (також відомий як День вчителя), 1–2 листопада — День усіх святих, 11 листопада — День незалежності, різдвяні канікули (зазвичай тривають приблизно з 22 грудня до 6 січня, коли відзначають Свято Трьох Царів), зимові канікули, великодні канікули, 1 і 3 травня (так звана «майівка»), а також свято Божого Тіла.

У травні, коли проходять екзамен восьмикласника та матура, заняття в школах зазвичай не проводять. Це дає змогу забезпечити спокійні умови для учнів, які складають іспити.

У 1–3 класах початкової школи учні отримують описові оцінки. Починаючи з 4 класу, знання
оцінюють за шестибальною шкалою.

У польських школах використовують таку систему оцінювання:

1 — незадовільно (*ndst*) — найнижча оцінка, яку також називають одиницею або палицею;

2 — допустимо (*dop*) — двійка, найнижча оцінка, яка дає змогу скласти предмет або іспит;

3 — задовільно (*dst*) — трійка;

4 — добре (*db*) — четвірка;

5 — відмінно (*bdb*) — п'ятірка;

6 — зразково (*cel*) — шістка.

До оцінок можуть додавати плюси (+) і мінуси (−). Якщо учень дуже добре впорався із завданням, але до «п'ятірки» йому не вистачило лише кількох балів, він може отримати оцінку 4+. Якщо ж оцінка 4 далася нелегко, учитель може поставити 4− або навіть 4= (так звану «четвірку на рейках»). **Плюси й мінуси насамперед допомагають учням і батькам краще зрозуміти результати навчання.** **У свідоцтві їх не зазначають.**

Знання учнів перевіряють під час **усних відповідей, коротких самостійних робіт, про які можуть попередити заздалегідь або провести без попередження, а також під час контрольних робіт.** **Оцінку також можуть поставити за домашнє завдання — як за виконане, так і за невиконане**. Якщо учень хоче покращити свою оцінку,він може виконати додаткові завдання або переписати контрольну роботу, з якою не впорався.

Варто також пам'ятати, що на наступних етапах навчання, особливо в закладах середньої освіти, отримати найвищу оцінку («шістку») значно складніше. Її отримують лише за справді виняткові результати. Тож оцінка «дуже добре» («п'ятірка») — це теж чудовий результат!

У польських школах **оцінюють не лише знання, а й поведінку учнів — від «незадовільної» до «зразкової»**. Під час оцінювання враховують культуру поведінки, пунктуальність, ставлення до однокласників і однокласниць, а також ставлення до навчання та шкільних обов'язків.

Із кожного предмета учні отримують семестрові оцінки, а наприкінці навчального року — підсумкові. Саме вони зазначаються у свідоцтві, яке учні отримують у червні, і враховуються під час обчислення середнього бала. **Якщо наприкінці навчального року учень отримав незадовільну оцінку (1) з одного або двох предметів, він зазвичай може скласти повторний іспит**.
Якщо ж середній бал з обов'язкових предметів (без урахування релігії та етики) становить не менше ніж 4,75, а поведінку оцінено як «дуже добре» або «зразково», **учень отримує свідоцтво з відзнакою** (з червоною смугою) за високі навчальні досягнення.

Відвідування занять і пропуски

Учні зобов'язані відвідувати школу, тому всі пропуски занять фіксуються. Низька відвідуваність може вплинути на оцінку за поведінку. **Якщо учень пропустив понад половину занять із предмета, він може не отримати підсумкової оцінки.** Це означає, що вчитель не має достатньо підстав, щоб об'єктивно оцінити його знання. У такому разі учень може скласти окремий класифікаційний іспит і за його результатами перейти до наступного класу. Проте іноді доводиться повторювати навчальний рік.

**Батьки мають підтвердити причину пропуску занять.** Цілком нормально, якщо учень захворів, погано почувається або не може прийти до школи через непередбачені обставини. Важливо лише повідомити вчителя про причину відсутності та домовитися, як надолужити пропущений матеріал або скласти пропущені контрольні роботи.

**У деяких випадках батьки можуть також звільнити дитину від занять**, наприклад через погане самопочуття, травму або сімейні обставини. Крім того, на підставі медичного висновку або висновку психолого-педагогічної порадні учень може бути звільнений від відвідування окремих занять на тривалий час.

Продовжити знайомство з особливостями навчання в Польщі допоможе друга частина статті — [«Навчання в Польщі: як школа підтримує учнів і співпрацює з батьками».](https://ua.mapakarier.org/blog/216/navchannia-v-polshchi-ch-2-iak-shkola-pidtrymuye-uchniv-i-spivpratsiuye-z-batkamy/) Запрошуємо до читання!

Система освіти в Польщі: що потрібно (і варто) знати?

Кожна країна має власну систему освіти — і розібратися в ній не завжди просто! Освітні системи різних держав відрізняються, зокрема, тривалістю обов’язкового навчання,
етапами здобуття освіти, переліком обов’язкових навчальних предметів і системою
оцінювання. А як це влаштовано в Польщі? Розповідаємо в цій статті!

Усі діти зобов’язані навчатися

У Польщі освіта в державних школах є загальнодоступною та безкоштовною. Саме тому всі
неповнолітні особи зобов’язані навчатися. За навчання в приватних школах потрібно платити. **Обов’язок навчатися триває до 18 років**. Після цього кожен сам вирішує, чи продовжувати навчання: закінчити ліцей, скласти матуру, вступити до закладу вищої освіти чи поліцеальної школи.

Діти в Польщі розпочинають навчання з дитячого садка. Його відвідують у віці **від 3 до 6 років**. Дитячі садки можуть працювати як окремі заклади або входити до
складу закладів, що поєднують дитячий садок і школу. Шестирічні діти навчаються
в так званому **«нульовому класі» *(zerówka)****.* Це підготовчий рік перед початком навчання в початковій школі.

Після завершення дошкільної освіти діти починають навчатися в початковій школі, яка охоплює 8 років. Зазвичай до неї вступають семирічні діти, хоча за певних умов навчання в
першому класі можуть розпочати й шестирічні. У початковій школі навчаються діти
та підлітки приблизно **до 15 років**.
**Перші три роки навчання (1–3 класи) — це етап початкової освіти.** У цей період навчання не поділяється на окремі предмети, як-от математика, польська мова чи природознавство. З класом працює один учитель — класний керівник, який проводить більшість занять. Водночас навчальна програма вже містить окремі заняття з іноземної мови, музичного й образотворчого мистецтва, фізичної
культури та інформатики.
**У 4–6 класах** учні починають вивчати окремі навчальні предмети. Клас і надалі має класного керівника, однак кожну дисципліну веде окремий учитель — фахівець у своїй галузі. На цьому етапі учні обов’язково вивчають польську мову, іноземну мову, математику, природознавство, географію, фізику, хімію, історію, образотворче мистецтво, музику, техніку та інформатику. Крім того, навчальна програма передбачає фізичну культуру, громадянську освіту та предмет «Освіта для безпеки», під час якого учні опановують основи безпеки,
цивільного захисту й домедичної допомоги.
**У 7–8 класах** замість природознавства учні починають вивчати біологію.Також учні починають вивчати другу іноземну мову (найчастіше французьку, німецьку або іспанську) 
і відвідують заняття з професійної орієнтації.
Варто знати, що у польських школах учні можуть відвідувати уроки релігії. Ці заняття не є
обов’язковими — саме батьки вирішують, чи відвідуватиме їх дитина. У деяких школах замість уроків релігії можна обрати етику. 

**Навчання в початковій школі завершується письмовим іспитом восьмикласника з польської мови, математики та іноземної мови****.** *Не скласти цей іспит неможливо, однак`к**ількість набраних балів має важливе значення під час вступу до закладу середньої освіти.*

 **3. Заклади середньої освіти після початкової школи**

Після закінчення восьмирічної початкової школи учні обирають заклад середньої освіти, у якому продовжать навчання. У Польщі існує кілька типів таких закладів:

***Складати матуру — державний випускний іспит — у Польщі не обов’язково. Однак без матури не можна вступити до закладу вищої освіти.*** *Матура охоплює польську мову, математику та одну із сучасних іноземних мов (найчастіше англійську). Крім обов’язкових предметів, кожен учень самостійно обирає предмети, які складатиме на поглибленому рівні. Наприклад, для вступу на медичні спеціальності зазвичай потрібно скласти матуру з біології та хімії.*

**4. Що далі? Вища освіта**

**Матура — державний випускний іспит** — відкриває шлях до вступу в університети та інші заклади вищої освіти. У більшості закладів вищої освіти навчання проходить у два етапи. **Перший** триває три роки й дає змогу здобути ступінь ліценціата (приблизний аналог українського ступеня бакалавра). Навчання завершується захистом ліценціатської роботи. **Другий етап** — дворічне навчання для здобуття ступеня магістра, яке завершується захистом магістерської роботи. При цьому навчання для здобуття ступеня магістра не обов’язково має бути продовженням попереднього напряму — можна обрати інший напрям навчання.
Для окремих напрямів навчання передбачено п’ятирічну програму без поділу на навчання для здобуття ступеня ліценціата та ступеня магістра. Після захисту магістерської роботи випускник здобуває ступінь магістра.

**Післядипломна освіта**
Ті, хто хоче продовжити наукову кар'єру, можуть вступити до докторантури.
**Післядипломна освіта** дає змогу здобути нові професійні компетентності або змінити професію. Такі програми є платними, заняття зазвичай проводять у вихідні дні, вікових обмежень для вступу немає. Якщо учень закінчив заклад середньої освіти, але не складав матуру, він може продовжити навчання в **поліцеальній школі**. Тривалість навчання залежить від обраного напряму, але зазвичай становить близько двох років. Альтернативою поліцеальній школі можуть бути **кваліфікаційні професійні курси** (KKZ, Kwalifikacyjne Kursy Zawodowe), які дають змогу здобути окрему професійну кваліфікацію та скласти державний іспит, що підтверджує професійні компетентності.
Випускники професійно-технічних шкіл І ступеня можуть продовжити навчання в **професійно-технічних школах ІІ ступеня**.

На початку статті ми зазначили, що відповідно до законодавства всі діти в Польщі мають навчатися. Але чи означає це, що вони обов’язково повинні щодня відвідувати школу? Ні. **Альтернативою навчанню в школі є домашня освіта**, коли дитина навчається вдома без щоденного відвідування школи.
Водночас дитина має бути зарахована до державної або приватної школи, яка має право організовувати домашню освіту. Для цього один із батьків подає директору школи заяву про надання дозволу на таку форму навчання та додає висновок психолого-педагогічної порадні. Держава не надає батькам фінансової підтримки на організацію домашньої освіти.
Попри те, що навчання відбувається вдома, наприкінці навчального року учень обов’язково складає усні та письмові іспити з навчальних предметів. Саме за їхніми результатами він отримує свідоцтво про завершення відповідного класу.

**6. Плата за навчання та інші витрати**

**У державних школах Польщі** **навчання безкоштовне**. Водночас батьки або законні опікуни купують дитині все необхідне для навчання — підручники, зошити, канцелярське приладдя та інші шкільні речі. Натомість **у недержавних школах, зокрема громадських (*społecznych*) і приватних, навчання платне**. Розмір плати залежить від конкретної школи.

**7. Що таке територіальний принцип зарахування до школи?**

Ви можете зустріти поняття «районна школа» або «школа за місцем проживання». **Це школа, до якої дитину зараховують за місцем її фактичного проживання**. Проте це не означає, що вона обов’язково має навчатися саме в цій школі. Батьки можуть подати документи й до інших шкіл, а дитина — навчатися в тому закладі, до якого її буде зараховано.
Перелік районних шкіл можна знайти за посиланням: [https://rspo.gov.pl/ .](https://rspo.gov.pl/) Для зручності радимо скористатися розширеним пошуком.

Розібратися в особливостях польської системи освіти не завжди просто — і учням, і їхнім батькам.

*Найточнішу інформацію завжди можна знайти на сайтах конкретних шкіл. Саме там публікують відомості про правила вступу, організацію навчання, особливості освітнього процесу та розклад занять.*

**Важливо пам’ятати, що освіта завжди має значення. Незалежно від того, у якій країні житиме чи яку професію обере ваша дитина, кожен навчальний рік приносить нові знання, уміння й досвід. Жоден рік навчання не минає марно, а кожне нове знання відкриває нові можливості**.

Поради для батьків дітей і підлітків — від дитячого садка до випускних іспитів. Кар’єрні ресурси для твоєї дитини.

Простір длябатьків

Блог для батьків

Найновіші статті

Тема місяця

Пізнавай професії

Досліджуйте Кар'єрні шляхи

Прогулянка по Місту професій

Простір для Молоді

Ресурси для твоєї дитини

Залучайся