РЕГУЛЬОВАНА ПРОФЕСІЯФото професії
W. чоловіча

Анестезіологиня

Знеболюю пацієнтів під час процедур і операцій, а також займаюся лікуванням хронічного болю.

Анестезіологиня

Знеболюю пацієнтів під час процедур і операцій, а також займаюся лікуванням хронічного болю.


ВЕРСІЯ чоловіча

Чому мені подобається ця професія?

Мені подобається моя робота, хоч вона часто супроводжується стресом і виснаженням. Найбільша нагорода для мене — це усмішка пацієнтів, коли я допомагаю зменшити біль, який супроводжує їхні хвороби. Завдяки моїй роботі хірургічні втручання можуть проходити безпечно й ефективно. Я щодня маю справу з найсучаснішими технологіями знеболення, адже ця галузь медицини стрімко розвивається. Звісно, свої знання й уміння я застосовую також для себе та своїх рідних — вони завжди можуть звернутися до мене по допомогу й полегшення болю.

Чим я займаюся?

Більшість людей асоціює анестезіологині лише зі знеболенням перед операцією, але це — лише частина моєї роботи. Я піклуюся про пацієнтів протягом усього періопераційного періоду, тобто до, під час і після хірургічного втручання. Відповідаю за підбір відповідного знеболення та його підтримку під час болісних, а іноді тривалих процедур. Передусім я повинна зібрати максимально точну інформацію про стан здоров’я пацієнта, перенесені хвороби, прийняті ліки, а також дізнатися, яку саме операцію заплановано. На підставі цих даних і після консультації з лікуючим лікарем, який виконуватиме процедуру, я приймаю рішення, який метод анестезії буде найкращим у конкретному випадку: загальне знеболення, паравертебральна блокада, епідуральна анестезія, а можливо, достатньо буде регіонарної або поверхневої анестезії.


Потім я розмовляю з пацієнтом: розпитую про самопочуття, пояснюю, як у його випадку проходитиме знеболення, як до нього підготуватися і що відбуватиметься після операції. Я прагну розвіяти всі можливі побоювання щодо самої процедури анестезії, щоб людина почувалася спокійно й безпечно. Після введення знеболення я разом із анестезіологічною медсестрою стежу за життєвими показниками пацієнта під час операції. Ми контролюємо пульс, артеріальний тиск, частоту й глибину дихання, а також рівень насичення крові киснем. Після завершення операції я зазвичай пробуджую пацієнта й перевіряю, як він переніс процедуру й мої дії. Проте моя роль не закінчується на цьому. Я повинна переконатися, що знеболення не спричинило небажаних побічних ефектів, наприклад сильного головного болю. Якщо такі ефекти з’являються, я намагаюся їх усунути або полегшити. Так само я стежу за післяопераційним болем, який може виникати одразу після пробудження або зникнення дії анестетиків.
Я також доглядаю за пацієнтами, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Там я постійно контролюю їхні життєві показники та призначаю ліки, які, наприклад, зменшують набряк мозку або відновлюють електролітний баланс у крові. Я входжу до складу реанімаційної бригади лікарні та беру участь у порятунку життя пацієнтів, коли їхній стан різко погіршується в приймальному відділенні або в будь-якому іншому відділенні стаціонару.
Також я проводжу різні види знеболення для породіль — як під час природних пологів, так і під час кесаревого розтину. Крім того, я займаюся лікуванням хронічного болю в амбулаторних пацієнтів, які страждають на різні захворювання. Це часто онкохворі, але також люди з тяжкими запальними або ортопедичними захворюваннями чи хворобами самих нервів, наприклад, при невралгії трійчастого нерва.


Що я повинна вміти?

Я маю знати різновиди знеболювальних засобів, їхній хімічний склад, вплив на організм людини, можливі побічні ефекти, взаємодію між окремими препаратами, а також із ліками, які вже приймає пацієнт. Я повинна добре розбиратися в анатомії, фізіології та захворюваннях людського організму, щоб мати змогу підбирати відповідні засоби знеболення відповідно до стану здоров’я пацієнта й планованого втручання. Також я повинна вміти проводити серцево-легеневу реанімацію, інтубацію, трахеотомію та масаж серця.


Я повинна знати методи та техніки знеболення — загального, регіонального та місцевого. Мені потрібно орієнтуватися, які саме методи застосовують під час операцій у загальній, судинній, гінекологічній, акушерській, кардіологічній та трансплантологічній хірургії, а також у залежності від загального стану здоров’я пацієнта й супутніх захворювань. Я повинна вміти контролювати стан пацієнта під час операції та знати, які ознаки (наприклад, прискорене серцебиття або дихання) свідчать про надто слабке знеболення і можливість болю. Я також маю вміти оцінювати глибину коми у пацієнтів, які перебувають на інтенсивній терапії, розпізнавати ознаки ураження мозку й знати процедуру встановлення мозкової смерті.
Я повинна вміти розрізняти типи болю — післяопераційного, травматичного, ортопедичного, запального, а також невралгії — і знати, як їх ефективно лікувати.
Я повинна знати норми медичного права та кодекс лікарської етики, а також принципи функціонування системи охорони здоров’я, оскільки повинна дотримуватися їх у своїй роботі. Також я маю знати правила охорони праці, техніки безпеки, охорони довкілля, пожежної безпеки, ергономіки, а також вимоги щодо поводження з небезпечними матеріалами та відходами.


Які м'які навички важливі в моїй роботі?

  • відповідальність,
  • емпатія,
  • сумлінність,
  • спостережливість,
  • здатність до аналітичного мислення,
  • самоконтроль,
  • стресостійкість,
  • здатність швидко ухвалювати рішення,
  • самостійність.

Де я можу працювати?

Я можу працювати в державних або приватних лікарнях, клініках і закладах охорони здоров’я.


Текст доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0). Якщо хочеш його поширити або використати у своїх матеріалах, переглянь тут.