Сучасна медицина рятує дедалі більше людей, які постраждали внаслідок нещасних випадків або мають тяжкі захворювання. Проте ефективному лікуванню часто перешкоджає нестача органів і тканин, якими можна замінити втрачені, пошкоджені або ті, що не функціонують належним чином. Проблема не лише в тому, що потенційних донорів недостатньо. Особливо в екстрених ситуаціях дуже складно підібрати донорський орган так, щоб ризик його відторгнення був якомога нижчим. Оскільки генетично ідентичних людей, за винятком однояйцевих близнюків, не існує, після трансплантації часто доводиться довічно приймати ліки, а також існує ризик інфекцій і відторгнення органа. Більшість цих проблем можна розв’язати, вирощуючи органи «на замовлення» зі стовбурових клітин пацієнтів, які потребують трансплантації. Тому інженери, які займаються цим, ставатимуть дедалі потрібнішими.

---

Як виглядає моя робота? Спочатку з’ясовую, який орган потрібно виростити — нирку, підшлункову залозу чи печінку, якого він має бути розміру та скільки часу є на його створення. Це залежить від стану пацієнта й того, скільки він може чекати на трансплантацію. Потім отримую стовбурові клітини, які стануть основою для утворення наступних клітин. Вони можуть перетворюватися на будь-який тип клітин людського організму, завдяки чому утворюються та відновлюються тканини й органи. Однак стовбурових клітин дуже мало, тому отримати їх із периферичної крові, жирової тканини або кісткового мозку непросто. Отримані клітини розмножую, доки їх не стане достатньо для створення потрібної тканини чи органа, забезпечуючи для цього відповідне мікросередовище.

---

Далі потрібно «підказати» розмноженим клітинам, яку тканину вони мають утворити. Для цього забезпечую їм доступ до відповідних факторів росту та гормонів, які дають сигнал перетворитися, наприклад, на клітини серця або легень. Щоб виростити орган, придатний для трансплантації, потрібен також спеціальний каркас — біоматриця. Це своєрідний безклітинний скелет, на якому розміщуються вирощені клітини. Він забезпечує вільне надходження поживних речовин і дає змогу формуватися кровоносним судинам, які постачатимуть нову тканину киснем. Біоматриці зазвичай виготовляють із матеріалів, які організм людини не відторгне після трансплантації, зокрема білкових полімерів, поліестерів і гідроксіапатиту. Найкращі умови для вирощування органів створюють спеціальні пристрої — біореактори. Коли тканина або орган готові, передаю їх лікарю, який виконає трансплантацію.

---

Що я повинна вміти?

Мені потрібно добре знати анатомію та фізіологію людини, розрізняти типи клітин і знати, які функції вони виконують в організмі, а також розуміти будову тканин, з яких складаються різні органи.

---

Мені потрібно вміти працювати зі стереоскопічними мікроскопами, біореакторами, інкубаторами та іншим обладнанням. Також потрібно користуватися спеціалізованим програмним забезпеченням, щоб керувати роботою цих пристроїв, збирати й аналізувати отримані дані.

---

Мені потрібно знати англійську мову, щоб читати англомовні книжки та статті в наукових журналах, працювати в міжнародній команді спеціалістів, брати участь у закордонних курсах, конференціях і навчанні, а також знайти хорошу роботу за кордоном.

---

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• допитливість,
• точність,
• спостережливість,
• самовладання,
• терплячість,
• витривалість.

---

Де я можу працювати?

Можу працювати в клініках, лікарнях та інших медичних закладах, де проводять трансплантацію органів, вирощених зі стовбурових клітин пацієнтів.

---

Джерела:

Тканинна інженерія ,

Чим займається тканинна інженерія?