Я доглядаю за конем або кількома кіньми, які тягнуть мою карету. Тому щодня мушу добре про них піклуватися. Коні живуть у стайні. Щоранку я приходжу, прибираю їхні стійла, годую та напуваю тварин. Знаю уподобання кожного зі своїх коней: одним більше смакує овес, а інші готові віддати все за моркву. Намагаюся їм догодити — зрештою ми працюємо разом. Потім берусь до чищення коней і карети. Мій екіпаж повинен мати гарний вигляд, щоб клієнти хотіли скористатися поїздкою. Я чищу сидіння, зволожую шкіряні елементи, натираю воском і полірую дерев’яні частини кузова й сходинки, а якщо на кареті є золоті або латунні деталі, наприклад ручки — також наводжу на них блиск.

---

Дуже важливо належно доглядати за упряжжю — вона має бути жорсткою ззовні, але м’якою зсередини, щоб не натирати шкіру коня. Догляд за кіньми включає чищення шерсті, розчісування гриви й хвоста, а в теплу пору року — ще й купання зі спеціальним шампунем для догляду за шерстю. Приблизно раз на три місяці коням потрібно замінювати підкови — я можу робити це самостійно, якщо маю відповідні знання, але зазвичай краще звернутися до коваля.

---

Коли коні та карета вже готові, ми вирушаємо на спеціальну стоянку, де чекаємо на клієнтів. Найчастіше це туристи, які хочуть неквапливо оглянути місто або його околиці. Я самостійно планую маршрути, якими везу пасажирів. Намагаюся зробити їх цікавими: прокладаю шлях повз історичні будівлі, старовинні вулички або через мальовничі парки.

---

При цьому я зобов’язана дотримуватися правил дорожнього руху, норм безпеки праці, вимог із захисту довкілля та протипожежних правил — усе це заради безпеки моїх пасажирів, коней, інших учасників дорожнього руху і, звісно, моєї власної. Коні, які працюють у запрягу, мають бути спеціально підготовлені до такої роботи: не повинні лякатися шуму автомобілів чи запаху бензину, мають бути спокійними та дозволяти туристам себе гладити на стоянці, не реагувати на несподівані звуки, гучні розмови або музику.

---

Що я повинна вміти?

Я повинна розумітися на кормах і знати, які саме й у яких пропорціях потрібні моїм коням, щоб вони залишалися здоровими та мали добру фізичну форму.

---

Я маю знати породи коней і розуміти, які з них найкраще підходять для запрягу. Повинна вміти доглядати за кінською шерстю, гривою, копитами, підтримувати чистоту в стайні, розпізнавати психічний і фізичний стан коней і вчасно визначати, коли їм потрібна допомога ветеринара. Також маю знати, як заспокоїти налякану або знервовану тварину.

---

У моїй роботі стають у пригоді знання з історії візництва, адже клієнти часто цікавляться, як колись виглядали карети і якими маршрутами вони їздили. Щоб мати право перевозити туристів кінною каретою, я повинна укласти договір із міською адміністрацією. Також потрібно відповідати певним вимогам — мати чинний страховий поліс цивільної відповідальності, бути зареєстрованим як підприємець, забезпечувати ветеринарний догляд для коней, щомісяця сплачувати за місце на стоянці та щороку проходити спеціалізоване навчання для візників.

---

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• уважність,
• терплячість,
• врівноваженість,
• уміння легко знаходити спільну мову з людьми,
• добре ставлення до тварин.

---

Де я можу працювати?

Як візниця, я проваджу власну підприємницьку діяльність.