Смерть близької людини — це важкий час для її родини та друзів. Завдяки моїй роботі поховання проходять професійно та з повагою до померлих і їхніх родин.

Як гробар, я готую на кладовищі місце для вічного спочинку померлих. Узгоджую з родиною покійного всі деталі поховання: день, час, місце, спосіб підготовки могили. Якщо це нова земляна могила, я викопую яму необхідної глибини — іноді родина бажає, щоб у ній було місце для більше ніж однієї особи. Також зміцнюю стіни ями, щоб запобігти обвалу землі, або ж створюю спеціальну нішу для труни.

Я повинен стежити за тим, щоб не пошкодити і не забруднити сусідні могили, а викопану землю скласти в зручному місці, яке не заважатиме учасникам похорону при вшануванні покійного і водночас дозволить зручно використати її під час засипання могили. Якщо померлий має бути похований у могилі, де раніше вже був похований хтось інший (а між похованнями має пройти щонайменше 20 років), після розкопування я повинен дбайливо забрати збережені останки, забезпечивши можливість їхнього повторного поховання в цьому або іншому місці.

Якщо могила була раніше вимурована, я повинен акуратно розібрати склепіння, щоб можна було встановити нову труну, а після цього відновити конструкцію. Взимку земля замерзає, тому, щоб мати можливість викопати могилу, необхідно її підігрівати та оббивати молотами. Мурування склепіння також ускладнюється низькими температурами, адже на морозі розчин погано замішується. Усі ці фактори я враховую при підготовці місця поховання. Якщо на могилі встановлений пам'ятник, я повинен обережно відсунути плиту та відкласти вбік, а після похорону знову закріпити її на місці.

Якщо цього вимагає роботодавець, під час похорону беру участь у перенесенні труни в похоронній процесії до місця поховання. Також можу здійснювати перевезення труни або урни з прахом померлого з похоронного бюро на кладовище, тому в моїй роботі важливо мати водійське посвідчення категорії B.

Коли труна знаходиться на місці останнього спочинку, разом з іншими гробарями за допомогою спеціальних пасів опускаю її до могили, засипаю землею до необхідної висоти та формую могилу або мурую склепіння. Якщо на могилі є пам'ятник, я встановлюю плиту, закріплюю її за допомогою розчину для мурування та приводжу територію навколо могили в належний вигляд.

Часто виконую й інші роботи на території кладовища: підрізаю кущі, підмітаю і збираю листя, прибираю занедбані могили, за якими ніхто не доглядає, а також укладаю вінки після похоронної церемонії. До моїх обов'язків входять і дрібні ремонтні роботи, такі як відновлення нерозбірливих написів на надгробках, закріплення відпадаючих табличок, підмуровування рухомих надгробних плит.

Що я повинен вміти?

Я повинен розуміти ризики, пов'язані з мікробіологічними факторами, щоб належним чином захистити себе та осіб, які знаходяться зі мною, під час ексгумації або похоронів жертв епідемій.

Я повинен знати математику, щоб, наприклад, обчислювати, скільки землі мені потрібно викопати для досягнення відповідної глибини, скільки часу займе копання, якщо я робитиму це сам, а скільки — якщо з допомогою колеги, скільки матеріалу потрібно для зміцнення земляної ями, а скільки — для мурування конструкції в мурованій могилі.

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• сумлінність,
• спокій,
• емпатія і психологічна стійкість, оскільки в роботі я спілкуюся з людьми, які перебувають у глибокій жалобі, а також маю справу з тілами померлих.

Де я можу працювати?

Я можу знайти роботу на комунальному кладовищі або на кладовищі, що належить конкретній парафії, також можу працювати в похоронному бюро.