Я допомагаю людям, які постраждали в горах.
Завдяки моїй роботі туристи та лижники можуть почуватися в горах безпечно. Вони знають, що якщо трапиться нещасний випадок або якщо вони заблукають, завжди є можливість зателефонувати на екстрений номер гірських рятувальників. Ми оперативно організуємо рятувальну операцію та надамо необхідну допомогу.
Під час цілодобового чергування в моєму підрозділі Гірської добровільної пошуково-рятувальної служби я безперервно моніторю погодні умови в горах і завжди готова виїхати на рятувальну операцію. Це може бути повідомлення про нещасний випадок з туристом (наприклад, перелом ноги), або якщо людина з інших причин не може самостійно повернутися до притулку. Крім того, я координую пошукові операції для знаходження зниклих людей на гірських маршрутах. Після отримання інформації про туристів, які потребують допомоги, начальник служби направляє до них рятувальну групу для оперативної допомоги.
Залежно від пори року та місця, де знаходяться постраждалі, наша група намагається дістатися до них якомога швидше. Іноді ми досягаємо місця події за допомогою рятувального гелікоптера, частіше — на снігоходах, квадроциклах або на лижах. Однак буває, що єдиний спосіб дістатися до місця події — пішки, інколи з використанням альпіністського або підводного спорядження (наприклад, під час рятувальних операцій у затоплених печерах). Спеціалізоване обладнання, як-от дефібрилятор, кисневий концентратор, санки, є невід'ємною частиною рятувальної операції для надання допомоги постраждалим і транспортування їх до безпечного місця, звідки їх може забрати швидка допомога. Крім того, під час регулярних патрулювань я завжди маю з собою аптечку для надання першої допомоги, ліхтарик, радіостанцію, бінокль і топографічну карту.
Після отримання повідомлення про зникнення людей, які не повернулися з походу, я перевіряю, чи не знаходяться вони в найближчих притулках, лікарнях або на поліцейських постах. Якщо їх ніде не бачили, керівник рятувальної групи відправляє патрулі в місця, де ймовірно можуть бути зниклі — в околиці притулків або на гірські стежки, якими вони мали йти. Якщо один з патрулів знаходить зниклих, він негайно повідомляє про це центральний офіс, щоб інші могли повернутися на базу. Під час чергувань я також патрулюю гірські маршрути та лижні траси, перевіряю правильність маркування шляхів та їхній технічний стан, щоб забезпечити безпеку для мандрівників. Окрім цього, я інформую туристів про умови в горах та основні правила безпеки під час гірських походів.
Що я повинна вміти?
Я повинна добре знати топографію тієї частини гір, де виконую обов'язки гірської рятувальниці: знати назви гірських вершин, річок, озер і вміти розпізнавати їх на картах та на фотографіях. Також я маю пройти всі доступні туристичні маршрути цього регіону. Найкраще, якщо я проживаю на території діяльності групи, з якою хочу співпрацювати, оскільки це дозволяє бути повністю доступною у разі непередбачених ситуацій.**
Знання анатомії і фізіології людини допомагає мені під час надання першої допомоги пораненим туристам і лижникам.
Я також повинна бути обізнана зі своїми правами та обов'язками, а також з нормативними актами різних країн, що регламентують порядок проведення рятувальних операцій спільно з гірськими рятувальниками з інших країн.
Які м'які навички важливі в моїй роботі?
Де я можу працювати?
Я можу знайти роботу в Гірській добровільній пошуково-рятувальній службі.**
Текст доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0). Якщо хочеш його поширити або використати у своїх матеріалах, переглянь тут.