Кіберпрофайлер
Відстежую та викриваю кіберзлочинців.
Чому мені подобається ця професія?
Мені подобається моя робота, бо завдяки мені хакери, які викрадають цінну інформацію, бази даних або кошти з банківських рахунків, не можуть почуватися безкарними. Щодня я стикаюся з новими способами викрадення даних і маю бути дуже креативним, щоб знаходити способи відстеження кіберзлочинців. Я постійно вдосконалюю свої навички у сфері інформаційних технологій і завдяки цьому можу захищати приватну мережу від несанкціонованого доступу та атак.
Чим я займаюся?
Дедалі ширше поширення цифрових технологій створює нові загрози. Однією з найсерйозніших є хакерство — несанкціоноване отримання даних, злам облікових записів або блокування доступу компаній і приватних осіб до їхніх власних комп’ютерів із метою вимагання викупу. За даними воєводських поліцейських груп із боротьби з кіберзлочинністю, у 2018 році в Польщі жертвами діяльності кіберзлочинців стали аж 7,2 млн осіб, які через це втратили кошти на загальну суму 4,8 млрд злотих. Хакери — справжнє лихо нашого часу. Щоб виявляти й затримувати їх, а також захищатися від їхніх атак, потрібні такі фахівці, як я, — кіберпрофайлери.
Профілювання кіберзлочинців, тобто аналіз їхніх характерних ознак і способу дій, відбувається приблизно так само, як профілювання злочинців у реальному світі. Досліджуючи сліди злому в конкретній компанії чи на підприємстві, насамперед аналізую інформацію про постраждалих. Важливими можуть бути, наприклад, їхні зв’язки з потенційними злочинцями. Зокрема, з’ясовую, чи не звільнили нещодавно працівника, добре обізнаного з інформаційною системою підприємства. Також відстежую стратегію атаки й методи злому системи та досліджую використані хакерські програми… На підставі цих даних відношу кіберзлочинця до одного з основних типів нападників і намагаюся ідентифікувати його за поведінковими ознаками, які вже спостерігаю або можу передбачити.
Багато хакерів використовують соціальну інженерію — методи маніпуляції, спрямовані на те, щоб переконати жертву натиснути на посилання в електронному листі, оплатити сфабрикований рахунок, повідомити важливі дані під час телефонної розмови або через інтернет-з’єднання. Аналіз методів соціальної інженерії зазвичай дає змогу визначити, яка з уже відомих хакерських груп могла вчинити конкретний злочин.
Інші використовують програми, що дають змогу обійти системи захисту компанії та безпосередньо проникнути в її систему, не вдаючись до «посередництва» її працівників.
Є хакери, які постійно використовують однакові схеми атак, повторюють способи дій і підготовки злому, а також застосовують ті самі техніки та інструменти. Після багатьох успішних зламів вони зазвичай стають надто самовпевненими й у якийсь момент припускаються дрібних помилок, за якими їх можна виявити. Наприклад, вони хваляться своїми успіхами в мережі, бо прагнуть слави, або почуваються настільки захищеними, що відкрито спілкуються між собою через популярні месенджери.
Коли я вже маю обґрунтовану підозру щодо того, хто вчинив конкретний кіберзлочин, і зібрав достатньо доказів, до справи долучаються відповідні служби. Вони фізично затримують хакера й доправляють його до суду.
Що я повинен вміти?
Щоб ефективно шукати в мережі сліди, які ведуть до кіберзлочинців, і користуватися іноземними базами даних про хакерів, я повинен добре знати англійську мову, особливо технічну термінологію.
Я повинен бути фахівцем з історії хакерства, знати біографії найвідоміших хакерів і місця в мережі, де збираються кіберзлочинці, а також розуміти їхні амбіції та знати, де вони можуть припуститися помилки. Також я повинен розумітися на психології й знати поліцейські методи профілювання злочинців, які діють поза мережею.
На підставі методів атаки, використаних у конкретному випадку, я також повинен уміти оцінювати, якими ІТ-навичками володіє певний хакер і яке обладнання має у своєму розпорядженні. Крім того, я маю знати найпоширеніші методи кібератак: зараження комп’ютера жертви шпигунським програмним забезпеченням; блокування доступу до кінцевих пристроїв із метою вимагання викупу; кампанії з виманювання персональних даних, наприклад за допомогою фальшивих електронних листів нібито від банків, поштових служб чи державних установ; атаки на важливого працівника, наприклад фінансового директора, щоб отримати від нього інформацію, яка дасть змогу викрасти дані доступу до корпоративних рахунків.
Я повинен дуже добре знати мережеві протоколи, такі як JSON, DSL і HTML, уміти працювати з різними мовами програмування, наприклад SQL, Java, JavaScript, PHP і Scala, а також користуватися різними операційними системами, упевнено орієнтуватися в даркнеті та розпізнавати підроблені вебсайти.
Які м'які навички важливі в моїй роботі?
- стресостійкість,
- спостережливість,
- аналітичне мислення,
- самовладання,
- уміння працювати в умовах обмеженого часу,
- уміння поставити себе на місце кіберзлочинця,
- терпіння,
- допитливість,
- креативність,
- систематичність,
- точність.
Де я можу працювати?
Можу працювати в поліції, зокрема в підрозділах із протидії кіберзлочинності. Кіберпрофайлерів дедалі частіше наймають також великі корпорації, зокрема банки та страхові компанії.
Джерела:
Текст доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0). Якщо хочеш його поширити або використати у своїх матеріалах, переглянь тут.
