З найдавніших часів військова справа була рушійною силою прогресу. Багато винаходів, які згодом полегшили життя цивільних людей, спочатку призначалися лише для військового використання. Консервовані продукти, тефлон, застібки-липучки, навіть гігієнічні прокладки, а в ближчі до нас часи — система GPS — це лише деякі з них. Нові технології полегшують життя солдатів і змінюють спосіб проведення операцій під час стабілізаційних місій, воєн і маневрів. Завдяки роботизованим рюкзакам піхотинці можуть долати десятки кілометрів із вантажем, який без них навіть не змогли б підняти. Розвідувальні дрони допомагають спостерігати за полем бою, а безпілотними транспортними засобами чи бойовими літаками можна керувати з будь-якого місця на Землі, якщо там є відповідне комп’ютерне обладнання. Такими та іншими бойовими машинами керують віртуальні солдати.

---

Як виглядає моя робота? Спочатку я отримую накази від своїх командирів. У них визначено, зокрема, час і місце місії, обладнання, тобто види машин, якими я керуватиму, а найголовніше — завдання, які маю виконати. Це може бути, наприклад, розвідка місцевості, щоб переконатися, що нею можуть пересуватися солдати, відстеження переміщень ворожих військ, скидання пропагандистських листівок на територію противника, знешкодження вибухових пристроїв, наприклад протипіхотних мін, знищення стратегічно важливих об’єктів, зокрема мостів, аеропортів чи штабів ворожої армії, перевірка території на наявність підприємств зі збагачення урану або виробництва ядерної зброї, пошук схованок небезпечних терористів та інші завдання.

---

Коли вже знаю, що робитиму, перевіряю технічний стан транспортних засобів, якими керуватиму. Якщо не можу оглянути їх особисто, принаймні дбаю про надійний зв’язок із кожним із них. Також готую карти й супутникові знімки місцевості, якою вони пересуватимуться, та збираю якомога більше інформації, щоб визначити оптимальний маршрут і передбачити можливі небезпеки. Під час місії перебуваю в центрі управління та керую одним або кількома безпілотними транспортними засобами. Постійно отримую інформацію з їхніх звичайних та інфрачервоних камер, сканерів, датчиків руху, радарів та інших засобів спостереження.

---

Інформація з цих пристроїв дає мені змогу вчасно помітити переміщення ворожих військ або зміну погоди, яка може загрожувати повітряній місії. Також я можу визначити, чи виявили радари противника наш транспортний засіб. Якщо мої «підопічні» мають відповідне оснащення, я також можу керувати їхніми лазерами, вогнеметами, гарматами різного калібру та іншим спеціалізованим тактичним озброєнням. Після завершення місії складаю докладний звіт про її перебіг.

---

Що я повинен вміти?

У моїй роботі особливо важливо знати інформатику й уміти користуватися програмами для керування військовими автоматичними транспортними засобами та їхнім обладнанням.

---

Знання фізики потрібні мені, щоб розробляти якомога стійкіші до перешкод системи зв’язку з транспортними засобами, якими я керую. На зв’язок можуть впливати природні чинники — відстань, погодні умови чи рельєф місцевості, — а також навмисні дії противника, наприклад глушіння зв’язку. Фізика також допомагає визначати параметри польоту різних типів дронів залежно від погоди й висоти хмар, розраховувати кут запуску снаряда, щоб підвищити ймовірність влучання в ціль, та планувати маршрут безпілотного транспортного засобу з урахуванням особливостей місцевості, його маси, приводу, центра ваги й маскування.

---

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• точність,
• самовладання,
• спостережливість,
• уміння виконувати накази,
• сміливість,
• уміння ефективно діяти в стресових умовах.

---

Де я можу працювати?

Можу працювати у збройних силах.

---

Джерела:

Розширена реальність в армії