Завдяки моїй роботі ми поглиблюємо знання про стан ґрунтів у країні, визначаємо, де найдоцільніше вирощувати ті чи інші зернові культури та овочі, а також вивчаємо, як ефективно доглядати за ґрунтом і відновлювати території, деградовані через промислову діяльність, надмірне застосування мінеральних добрив та інші чинники.

Досліджую властивості ґрунту — верхнього шару землі, зазвичай до глибини 1,5 метра. Оцінюю його мінеральний склад, щільність, проникність та здатність утримувати воду, а також рівень забруднення такими речовинами, як важкі метали, діоксини, фурани, поліароматичні вуглеводні (ПАУ), поліхлоровані біфеніли (ПХБ). Крім того, визначаю кількість і якість органічної речовини — гумусу, а також бактеріальної біомаси — живих мікроорганізмів, що впливають на структуру ґрунту. Усі ці показники разом формують так званий клас бонітування, який опосередковано визначає родючість — здатність забезпечувати рослини поживними речовинами, водою і киснем. Це впливає на придатність ґрунту для вирощування різних культур.

Існує шість основних класів бонітету ґрунтів і низка підкласів. До моїх обов’язків входить не лише визначення типу досліджуваного ґрунту, а й рекомендації щодо того, які культури найкраще на ньому вирощувати. Ґрунти I класу — зокрема чорноземи, рендзини та буроземи — відзначаються високим вмістом поживних речовин і придатні для вирощування вибагливих культур, таких як пшениця, буряки чи ріпак. Вони забезпечують стабільно високі врожаї. Водночас, чим нижчий клас ґрунту, тим складніше його ефективно використовувати: на найслабших ґрунтах без додаткових заходів, як-от удобрення чи зрошення, урожайність залишається вкрай низькою.

Як ґрунтознавиця, я визначаю, які культури найдоцільніше вирощувати на конкретній ділянці, щоб фермер отримав стабільний урожай за мінімальних матеріальних витрат. Наприклад, на бідних ґрунтах доцільніше вирощувати картоплю, ніж буряки, адже останні потребують значно більшого внесення добрив. Визначення класу та сільськогосподарської придатності ґрунтів важливе не лише для їхнього ефективного використання, а й для розрахунку суми податку на землю. Роботу зазвичай розпочинаю безпосередньо в полі: роблю розвідувальний шурф і відбираю зразки ґрунту. Спершу оглядаю ґрунт у його природному середовищі.

Аналізую ґрунтовий розріз, звертаючи увагу на колір, консистенцію, спосіб з’єднання мінеральних зерен і структуру шарів. Після цього відбираю зразки для подальших лабораторних досліджень. У роботі використовую різноманітне обладнання та інструменти: палицю Егнера, бурові шнеки й багнети, вологоміри, прилади для прямого зсуву, температурні датчики, тензіометри, інфільтрометри, pH-метри, газоаналізатори. При відборі зразків необхідно дотримуватися стерильності — не торкатися ґрунту голими руками, щоб не забруднити його ДНК власним. Інакше це може спотворити результати, зокрема при дослідженні бактеріальної флори чи органічної речовини.

У лабораторії я аналізую хімічний склад зразків, визначаючи вміст мікроелементів і забруднювачів, зокрема важких металів — цинку, кадмію, свинцю, міді, нікелю. Для цього використовую спеціалізоване обладнання: мінералізатор, атомно-абсорбційний спектрометр, автоматичні піпетки та бюретки. Водночас моя робота не обмежується лише оцінкою й класифікацією ґрунтів «на місці».

Я також займаюся створенням карт, що відображають класи та агровиробничі групи ґрунтів на певній території — від села й району до громади чи області. Тому необхідно добре орієнтуватися в географії та картографії. Перш ніж розпочати роботу над картою, проводжу детальні польові вимірювання, а також аналізую аерофотознімки й супутникові зображення місцевості (за наявності). Саме тому для моєї роботи особливо важливою є практична підготовка з геодезії.

Що я повинна вміти?

Я маю володіти знаннями про фізичні характеристики ґрунту: щільність, пористість, колір, гранулометричний склад, форми води в ґрунті; хімічні — хімічний склад ґрунту та ґрунтового повітря, походження й роль поживних елементів; а також біологічні — органічні речовини та мікроорганізми, що містяться в ґрунті, процеси мінералізації та гуміфікації, доступність кисню для кореневої системи рослин, властивості ґрунту в цілому.

Я повинна знати, які чинники впливають на руйнування та деградацію ґрунту — наприклад, надмірне внесення добрив, забруднення підземних вод, надто інтенсивний видобуток природних ресурсів, — а також розуміти, як здійснити рекультивацію, тобто відновити ґрунт до належного стану.

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• самовладання,
• точність,
• спостережливість,
• самостійність,
• терплячість,
• наполегливість,
• вміння зосередитися на роботі.

Де я можу працювати?

Я можу працевлаштуватися у вищих навчальних закладах, науково-дослідних інститутах, у компаніях аграрної, харчової чи добувної галузей — всюди, де потрібні ґрунтові експертизи.