Формую і видуваю різноманітні вироби зі скла: зі свинцевого скла, наприклад лінзи, кришталеві миски, келихи; лабораторного — мірні циліндри, колби, пробірки, лійки; господарського — тарілки, склянки, вази; освітлювального — скляні лампи; технічного — плафони для автомобільних фар; пакувального — банки, пляшки. Деякі вироби, як-от тарілки, блюдця, склянки чи банки, мають прості форми. Інші — це справжні витвори мистецтва, створення яких є складним і тривалим процесом. До таких належать скляні прикраси: фігурки, квіти, фрукти, глечики, вази химерної форми й кольору.
Я створюю вироби з пластичної скляної маси, розігрітої приблизно до 1200 градусів Цельсія. За такої температури скло набуває консистенції, схожої на розтоплений мед. Скляну масу отримують шляхом виплавляння в склоплавильній печі кварцового піску з мінеральними домішками. Цікаво, що у склодувному виробництві піч працює безперервно. Її не вимикають, адже процес охолодження тривав би близько двох тижнів. Значно вигідніше постійно підтримувати високу температуру, ніж гасити піч і розпалювати її знову.
Щоб створити скляний виріб, спочатку набираю потрібну кількість скляної маси на пискло — спеціальну трубку, зазвичай з хромонікелевого сплаву, завдовжки приблизно 1,5 метра. Далі починаю видувати повітряну кульку, яку називають банькою. Коли вона трохи охолоне, набираю ще одну порцію маси, обертаю писклом і, продовжуючи дути в нього, надаю баньці бажаної форми. Найчастіше формую виріб, переносячи розплавлений шматок скла у форму. Під час видування маса повторює контури внутрішньої поверхні форми. Прості вироби після видування й застигання скла просто відрізають від пискла за допомогою так званого пала́ша — інструмента, схожого на ніж. Складніші вироби потребують додаткових дій: до них приклеюю декоративні елементи — ручки, ніжки, підставки, формую отвори, вплавляю кольорові скляні нитки, вдуваю декоративні бульбашки повітря.
Скло в печі прозоре, тому, щоб надати йому колір, гарячу скляну баньку занурюю в барвники або так звані матувальні речовини, які зменшують прозорість. Для фарбування використовують переважно оксиди металів і мінерали. Наприклад, зелений колір надають сполуки заліза й хрому, рожевий — селену, жовтий — кадмію, сірці, титану або сріблу, а білий — арсену чи кістковому борошну. Готові вироби поміщаю в спеціальну піч, у якій вони повільно охолоджуються протягом 12 годин. Якби охолодження відбувалося занадто швидко, у склі виникали б внутрішні напруження, які спричиняли б самовільне розтріскування виробів.
Що я повинна вміти?
Я повинна впевнено й точно працювати з інструментами, які використовую у щоденній роботі: писклами, формами, пала́шами, щипцями, черпаками для набору скляної маси, з якої формую ручки або денця, а також ножицями.
Я повинна знати властивості розплавленої скляної маси, вміти оцінювати її температуру, в’язкість і тягучість, щоб визначити, чи придатна вона для формування виробів, чи її потрібно ще нагріти або трохи охолодити.
Які м'які навички важливі в моїй роботі?
- точність,
- спостережливість,
- креативність,
- просторове мислення,
- вміння працювати в команді.
Де я можу працювати?
Я можу працювати на склозаводі.