Найпростіше сказати, що я працюю з волоссям. Виготовляю найрізноманітніші елементи зачісок: перуки, напівперуки, треси, шиньйони, накладні вуса та бороди. Потім доглядаю за ними — чищу, оновлюю, переробляю й підганяю. Як створюється перука? Усе починається з матеріалу. Найкраще підходить натуральне волосся. Після стрижки або вичісування його миють, сортують, зв’язують, а за потреби — фарбують у потрібний колір. Далі, як і кравчиня, я знімаю мірки для основи – спеціальної шапочки, що щільно прилягає до голови й утримує перуку.

---

Перуки найчастіше виготовляють для конкретної людини, а форма черепа в кожного своя. Найважливіший і найтриваліший етап роботи — вплітання волосся. У дрібненькі отвори на тканинній основі вручну вплітають лише кілька волосинок за раз — ця праця трохи схожа на ткання килима, але набагато делікатніша. Коли основа готова, з волосся створюють зачіску відповідно до побажань клієнта: волосся можна підстригти, пофарбувати, зробити хімічну завивку чи мелірування — усе залежить від його вподобань. Завершальний етап — кріплення готового виробу на голову. Залежно від того, це перука, напівперука, штучна борода, шиньйон, пасма чи накладка, я використовую спеціальні стрічки, шпильки, затискачі або навіть клей.

---

Якщо я працюю в театрі чи опері, часто сама проєктую перуки або консультую костюмерів щодо того, якими вони мають бути, щоб гармоніювати з образом актора чи співака. Я також доглядаю за перуками — мию й розчісую їх, щоб на наступних виставах вони виглядали так само свіжо, як і на прем’єрі. За потреби підганяю їх під нового виконавця ролі. Якщо ж перука має замінити волосся, втрачене через хворобу або нещасний випадок, я допомагаю підібрати варіант, який пасуватиме до зовнішності клієнта. Для цього мені потрібні розвинене естетичне чуття, просторове мислення й художній смак. Також я маю стежити за модними тенденціями, знати, які зачіски зараз у тренді, і бути в курсі нових технологій у перукарському мистецтві.

---

Що я повинна вміти?

У своїй роботі я користуюся різноманітними інструментами. Найважливіші з них — це гачки та тонкі голки, якими я вплітаю волосся. Також використовую гребені для розчісування, щітки, петельники, прядильні колеса, перукарські праски, спеціальні пічки, ножиці, лак, фен і дерев’яні манекени у формі голови, на яких зручно бачити хід роботи. Щоб ефективно використовувати ці інструменти, я повинна добре розуміти їхню будову та вміти за потреби виконувати дрібний ремонт.

---

Додатково знадобляться знання комп’ютера, адже за допомогою спеціального програмного забезпечення я можу ще до початку роботи показати клієнту, як він виглядатиме в тій чи іншій перуці.

---

Я повинна добре розбиратися у видах клеїв, фарб для волосся та інших хімічних засобів, які використовую у своїй роботі, а також знати, як безпечно з ними поводитися.

---

Знання фізичних властивостей матеріалів, з яких я виготовляю перуки – зокрема стійкості до деформацій і розтягування – допомагає мені правильно їх підбирати, щоб мої вироби були довговічними та мали естетичний вигляд.

---

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• терплячість — створення однієї перуки може тривати 2–3 тижні по кілька годин щодня,
• креативність,
• точність,
• ретельність,
• просторове мислення,
• естетичний смак,
• уміння повністю зосереджуватися на роботі,
• наполегливість,
• сумлінність,
• здатність розподіляти увагу.

---

Де я можу працювати?

Я можу працювати в театрі, опері, на телебаченні, у кіностудіях… Також можу відкрити власну справу.