Фото професії
W. жіноча

Поліцейський переговорник

Веду переговори з людьми, які хочуть скоїти самогубство або утримують заручників.

Поліцейський переговорник

Веду переговори з людьми, які хочуть скоїти самогубство або утримують заручників.


ВЕРСІЯ жіноча

Чому мені подобається ця професія?

Моя робота дуже відповідальна, але вона приносить мені велике задоволення — наприклад, коли вдається переконати людину відмовитися від самогубства. Іноді я допомагаю вирішувати сімейні конфлікти або веду переговори про звільнення заручників. Кожна ситуація, у якій я беру участь, є унікальною, тож у цій роботі немає місця для нудьги чи одноманітності.

Чим я займаюся?

Моя робота полягає у врегулюванні кризових ситуацій, у яких можуть постраждати люди. Мене викликають, коли хтось хоче вчинити самогубство, утримує заручників, погрожує застосуванням зброї або вибухівки, а також у випадках викрадення людей, коли викрадачі зв’язуються з родиною, вимагаючи викуп. Моє завдання — вести переговори так, щоб ніхто не постраждав.



У своїй роботі я керуюся принципом: передусім людина. Саме тому я завжди прагну зробити все можливе, щоб людина, яка намагається вчинити самогубство, передумала, а особа, яка утримує заручників, відпустила їх живими й неушкодженими. Я ніколи не дію самостійно — завжди працюю в команді щонайменше з трьох осіб. Тому важливо вміти взаємодіяти з іншими та приймати спільні рішення.


Переговори — це тривалий процес, іноді вони можуть тривати навіть кілька днів. Тому я маю бути терплячим, стриманим і вміти говорити так, щоб достукатися до людини, яку охопили сильні емоції. Дуже важливо встановити контакт із тим, хто загрожує власній безпеці або безпеці інших. На початку кожної операції я збираю інформацію про конкретну ситуацію — з’ясовую наміри правопорушника чи потенційного самогубця, оцінюю його психоемоційний стан, можливості, якими він володіє, та обставини події. Це дозволяє мені зрозуміти, чи може він реалізувати свої погрози, і як найкраще нейтралізувати загрозу, не наражаючи нікого на небезпеку.


Від цього залежить вибір методу ведення переговорів і розробка тактики врегулювання всієї ситуації. Під час самих переговорів я намагаюся підтримувати розмову якомога довше. Це дає змогу дізнатися більше про саму людину та її мотиви, а також виграти час для поліцейських, які в цей момент організовують доставку рятувального обладнання або викликають підрозділ спеціального призначення.


Що я повинен вміти?

Я маю володіти різними техніками ведення розмови, щоб людина, з якою я веду перемови, заспокоїлася, відчула себе в безпеці, зрозуміла, що я хочу допомогти й готовий її вислухати.



Я повинен знати норми законодавства, щоб пояснити особам, які створюють кризову ситуацію, які наслідки на них чекають у разі реалізації їхніх погроз, а також на яке пом’якшення покарання вони можуть розраховувати, якщо відмовляться від своїх намірів і добровільно здадуться поліції.


Я повинен уміти користуватися необхідним для роботи спорядженням — бронежилетом, страхувальними системами для роботи на висоті, рацією.


Які м'які навички важливі в моїй роботі?

  • врівноваженість,
  • уміння легко встановлювати контакт з іншими,
  • терплячість,
  • емпатія,
  • сміливість,
  • стресостійкість,
  • психологічна витривалість.

Де я можу працювати?

Я можу працювати у конкретному відділку чи управлінні поліції.


Текст доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0). Якщо хочеш його поширити або використати у своїх матеріалах, переглянь тут.