Мені подобається моя робота, бо я знаю, що завдяки моїй допомозі пацієнти отримують якісний догляд, відчувають більший комфорт у повсякденному житті і легше справляються з труднощами та стражданнями, пов’язаними з їхніми хворобами. Крім того, рідні пацієнта можуть хоч на якийсь час відпочити від стресу та фізичних навантажень, пов’язаних з доглядом за хворим.

Можна сказати, що я виконую роль координаторки догляду за особами з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Під час першого візиту маю визначити, яке саме захворювання має мій майбутній підопічний, у якому він психоемоційному стані, наскільки зберігає свідомість, якої допомоги потребує, а також оцінити його сімейні обставини. Зібрана інформація дає змогу скласти індивідуальний план догляду й окреслити обсяг моїх подальших дій. Цей план я обговорюю з родичами або опікунами пацієнта. Разом ми узгоджуємо частоту моїх візитів і тривалість часу, який зазвичай буде присвячено догляду. Залежно від стану пацієнта, я підбираю відповідні методи харчування, які забезпечують належне надходження поживних речовин у разі втрати здатності до самостійного приймання їжі. Це здійснюється у співпраці з лікарем, оскільки саме він встановлює гастростому (PEG) або центральний венозний доступ, які я згодом використовую для ентерального або парентерального харчування. До таких методів належать, зокрема: зонд — гнучка трубка, що вводиться через ніс до шлунка; PEG — трубка з клапаном, яка з’єднує шлунок зі стінкою черевної порожнини; а також внутрішньовенний доступ, що дає змогу вводити поживні речовини безпосередньо в кров.

Під час візитів я вимірюю пацієнту пульс і артеріальний тиск, а за потреби — рівень глюкози в крові. Оцінюю результати вимірювань і, залежно від них, вводжу призначені лікарем препарати. Якщо стан пацієнта погіршується, консультуюся з лікарем щодо можливих заходів для покращення його самопочуття. Якщо у пацієнта є пролежні або інші захворювання, що потребують догляду за ранами та зміни пов’язок, я здійснюю відповідні процедури. Роблю це максимально обережно, щоб не спричинити болю: знімаю старі і накладаю нові пов’язки, знімаю шви після операцій і процедур, а також доглядаю за шкірою в ділянці венозного доступу, гастростоми (PEG) або стоми.

Якщо хворий має катетер і виділяє сечу в мішок, я перевіряю водний баланс, тобто різницю між кількістю випитих і виділених рідин. Якщо цей баланс несприятливий, підключаю крапельниці, щоб запобігти зневодненню. Також оцінюю наявність набряків: якщо вони вже спостерігалися раніше, контролюю, чи не прогресують. За потреби, наприклад, коли пацієнт не може самостійно сечовипускатися, встановлюю катетер до сечового міхура. Крім того, здійснюю профілактику пролежнів — ушкоджень шкіри та підшкірних тканин, які виникають внаслідок тривалого тиску, наприклад, від постійного лежання в одній позиції.

Важливою складовою моєї роботи є навчання родини та опікунів пацієнта правильному виконанню доглядових процедур, а саме: як запобігати пролежням, як проводити вправи для профілактики контрактур м’язів, а також як безпечно змінювати постіль, щоб уникнути травм хребта чи випадіння міжхребцевих дисків. Під час візитів до пацієнтів я сприяю розвитку їхньої самостійності, навчаю навикам самодогляду та допомагаю ефективно адаптуватися до хвороби або інвалідності.

Що я повинна вміти?

Я повинна знати анатомію та фізіологію людини, мати знання про захворювання, їхні причини та симптоми. Повинна вміти оцінювати фізичний і психічний стан пацієнтів, а також правильно інтерпретувати вимірювання артеріального тиску, пульсу і рівня глюкози.

Необхідно знати, як різні лікарські засоби впливають на організм людини, а також які з них застосовуються для лікування конкретних захворювань. Крім того, маю володіти знаннями щодо правильного способу їх введення та дозування, враховуючи масу тіла пацієнта, форму препарату (ін’єкції, таблетки, мазі) і шлях введення (пероральний, місцевий або внутрішньовенний).

Я повинна вміти навчати пацієнтів самообслуговуванню та самодогляду, а також демонструвати родині й опікунам правильні методи догляду за хворими та профілактику ускладнень, що можуть виникати, наприклад, через тривале лежання або неможливість приймати їжу перорально. Маю вміти годувати пацієнтів різними способами, готувати їх до діагностичних обстежень, володіти методами оцінки больового синдрому, а також проводити дихальну реабілітацію і лікувальну гімнастику для покращення рухових функцій.

Які м’які навички важливі в моїй роботі?

• терплячість,
• емпатія,
• точність,
• самостійність,
• розуміння,
• вміння справлятися зі стресом,
• емоційна стійкість,
• готовність допомагати,
• висока культура спілкування,
• вміння встановлювати контакт з іншими,
• здатність до багатозадачності.

Де я можу працювати?

Я можу знайти роботу в лікарнях, поліклініках, закладах догляду та лікування, діагностичних лабораторіях або надавати допомогу безпосередньо в домівках моїх пацієнтів.