Як шкільна асистентка дитини-іноземця, я сприяю інтеграції учнів з інших країн у шкільне середовище та допомагаю їм налагоджувати контакт з однолітками. Також підтримую вчителів і вихователів груп продовженого дня в забезпеченні максимально сприятливих умов для навчання іноземних учнів. Разом зі своїм підопічним я відвідую уроки, зокрема заняття з державної мови як іноземної, перебуваю з ним під час перерв, шкільних екскурсій, прогулянок та ігор. Завдяки вільному володінню рідною мовою учня виконую також роль перекладача й посередника між ним і його батьками чи опікунами — з одного боку, та вчителями й іншими учнями — з іншого.

---

Готуючись до опіки над дитиною, я насамперед ознайомлююсь із документацією, щоб дізнатися про її сімейну ситуацію та обставини приїзду до країни. Крім того, проводжу бесіди з майбутнім підопічним, його батьками, а також з близьким оточенням: знайомими чи сусідами. На основі зібраної інформації спільно з учителями, педагогом та шкільним психологом розробляю індивідуальні плани навчання й виховання. У них визначено, зокрема, обсяг навчального матеріалу, який має бути опанований, та очікувані результати навчання.

---

Не можна автоматично припускати, що учень, зарахований до четвертого класу відповідно до вікової категорії, має такий самий рівень знань із окремих предметів, як його однолітки. Адже навчальні програми у різних країнах суттєво відрізняються. Тому разом із класним керівником та вчителями ми визначаємо, у яких предметах у мого підопічного є прогалини, і за потреби організовуємо, наприклад, додаткові заняття. Я також можу порушити питання щодо адаптованої, менш стресової форми перевірки знань. Якщо дитина краще володіє усним мовленням, ніж письмовим, їй слід надати можливість відповідати переважно усно. Якщо ж їй комфортніше писати, доцільно тимчасово утриматися від викликів до усної відповіді.

---

Я також готую навчальні матеріали та посібники для свого підопічного. Організовую інтеграційні заняття для учнів його класу, а іноді — і для всієї школи. Метою таких занять є ознайомлення однокласників з культурою та традиціями країни походження підопічного, а також допомога самому учневі краще пізнати культуру країни, в якій він проживає.

---

До моїх обов’язків також належить підтримання постійного зв’язку з батьками дитини. Я регулярно інформую їх про її навчальні успіхи, труднощі, з якими вона стикається, а також про можливі способи подолання цих труднощів. Мотивую батьків до вивчення мови, заохочую долучатися до шкільного життя — брати участь в екскурсіях, заходах, днях відкритих дверей. Крім того, інформую родину про можливу державну допомогу, зокрема щодо фінансування шкільного приладдя.

---

Що я повинна вміти?

Я маю усвідомлювати важливість подолання негативних стереотипів щодо іноземців, уміти пояснювати учням особливості мови, традицій і звичаїв їхніх іноземних однолітків, а дітям-іноземцям — роз’яснювати звички та культурні норми країни, в якій він проживає. Це сприяє подоланню бар’єрів, кращому взаєморозумінню та взаємній повазі.

---

Я повинна знати, з якими труднощами може стикатися дитина-іноземець під час навчання в школі, вміти розпізнавати ці проблеми та ефективно співпрацювати з психологом і педагогом. Моя мета — допомагати мінімізувати прогули, підтримувати в підопічного почуття власної гідності та захищати його від агресії з боку інших учнів.

---

Які м’які навички важливі в моїй роботі?

• стресостійкість,
• емоційна рівновага,
• комунікабельність,
• готовність до співпраці,
• асертивність,
• терплячість,
• емпатія,
• доброзичливість,
• відповідальність,
• точність.

---

Де я можу працювати?

Я можу працювати в державних і приватних школах та дитячих садках або в центрах соціально-педагогічної підтримки.