Я – гарбар, тобто вичиняю шкіри тварин. Це багатоетапний процес, у результаті якого шкіра набуває властивостей, що дозволяють шити з неї спідницю, кожух або плащ, виготовляти взуття, сумки чи меблеву оббивку. Залежно від призначення підхід до оброблення шкіри може змінюватися, але мета завжди одна – зробити її еластичною, стійкою до розтягування, довговічною, повітропроникною, але водонепроникною.

---

Процес гарбування починається з підготовки шкіри. Спершу потрібно видалити зайві тканини, тобто змиздрувати шкіру, вимити її й висушити, наприклад, у тирсі. Інколи її додатково розрізають на дві частини за допомогою спеціального обладнання – двоярки – щоб отримати лицеву (виворітну) шкіру та т. зв. двоїну. Потім шкіри вимочують у спеціальних розчинах – хімічних або з вмістом дубильних речовин (звідси й назва професії) – рослинного чи мінерального походження. Далі їх розм’якшують, розтягують, мнуть, просочують жирами та сушать. Тривалість кожного етапу залежить від типу шкіри та бажаного результату. Після завершення гарбування шкіри розкладаю на спеціальних столах і перевіряю їхню якість. Сортую їх за товщиною та твердістю – адже одні підходять для взуття, інші – для сумок, а ще інші – для плаща чи спідниці. Якщо шкіра надто товста порівняно з вимогами замовника, стоншую її на спеціальному верстаті.

---

Також займаюся обробленням шкір. Лицеві, тобто безволосі, покриваю захисними засобами, просочую жирами, прасую й фарбую у потрібний колір. Хутряні шкіри розчісую, струшую, підстригаю шерсть, прасую і виконую додаткове апретування – надаю шерсті гладкості, еластичності та блиску. Я працюю не лише з сировиною від щойно забитих тварин – також займаюся оновленням пошкоджених шкіряних виробів, які приносять мені клієнти. Для цього потрібно визначити тип шкіри, з якої зроблено кожух чи валізу, розрахувати вартість відновлення та обрати відповідні методи очищення й надання виробу естетичного вигляду.

---

Що я повинен вміти?

Я маю добре розумітися на фізиці й хімії, адже під час вичинки для зміни вигляду та властивостей шкіри застосовуються різноманітні фізичні та хімічні процеси. У роботі я контролюю температуру та концентрацію дубильних розчинів, тривалість сушіння й кількість розтягувань. Я повинен чудово знати хімічні сполуки, що використовуються для вичинки шкіри, розуміти, як довго потрібно в них вимочувати шкіру та який результат можна завдяки цьому отримати.

---

У своїй роботі я користуюся різним обладнанням — вагами, ручними й механічними мішалками, інструментами для різання, барабанами й чанами, колодами, насосами, двoярками, центрифугами, верстатами для стоншування, шліфування, розм’якшення й прасування, машинами для видалення залишків м’язової тканини, розчісування, стриження. Тому я повинен добре знати принципи їхнього використання.

---

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• точність,
• витривалість,
• терплячість,
• здатність повністю зосереджуватись на роботі,
• спостережливість,
• врівноваженість.

---

Де я можу працювати?

Я можу працювати на підприємствах із вичинки та оздоблення шкіри, у заготівельних пунктах сировинної шкіри, гуртівнях шкіри або дубильних матеріалів, у компаніях, що спеціалізуються на обробці шкіри чи ремонті шкіряних виробів. Також можу відкрити власну справу.