Як лікар з інфекційних хвороб, я лікую пацієнтів, які звертаються до поліклініки або лікарні з симптомами, що можуть свідчити про зараження певним мікроорганізмом — бактерією, вірусом, грибком або паразитом. Щоб підтвердити діагноз інфекційного захворювання, я спершу ретельно оглядаю пацієнта і розпитую про скарги. Також з’ясовую, де людина перебувала останнім часом і чи могла вона заразитися певним збудником, характерним для виявлених симптомів.

---

На вірусний гепатит B або C може, наприклад, вказувати нещодавнє перебування в лікарні з хірургічним втручанням, а також візит до стоматолога, косметолога чи тату-студії. Висипний тиф зазвичай з’являється у місцях, де поширена педикульоз. Бруцельозом найчастіше хворіють люди, які контактують із виділеннями та екскрементами тварин. Джерелом інфекції може бути сире м’ясо, непастеризоване молоко чи молочні продукти. У групі ризику — ветеринари, зооінженери, фермери, працівники м’ясопереробної промисловості, доярки. Окрему категорію становлять туристи та працівники, які повертаються з екзотичних країн, де існує підвищений ризик зараження такими захворюваннями, як малярія, холера або гарячка Денге.

---

Я беру в пацієнтів зразки крові, сечі, мокротиння, зішкрібів шкіри для мікроскопічних, біохімічних, бактеріологічних, гістологічних, імунологічних та інших досліджень. Роблю пункції підозрілих утворень, вводжу ендоскоп — гнучку трубку з камерою — у шлунок або дванадцятипалу кишку, катетеризую сечовий міхур, оглядаю очне дно, проводжу спірометрію, щоб перевірити функцію легень, та інші обстеження. Завдяки результатам можу оцінити, як працюють різні системи та органи пацієнта, адже порушення зору, болі в м’язах і суглобах чи порушення координації також можуть бути ознаками інфекційного захворювання.

---

Коли я підтверджую, що причиною хвороби є інфекційний збудник, пояснюю пацієнтові та його родині, як відбуватиметься лікування, виписую рецепти на ліки або направляю хворого до стаціонару, де йому забезпечать необхідні процедури. Якщо результати досліджень свідчать, що хвороба має неінфекційне походження, скеровую пацієнта до інших лікарів-спеціалістів.

---

Що я повинен вміти?

Я розраховую дозу ліків, яку має отримувати конкретний пацієнт залежно від маси тіла, форми препарату — таблетки, рідини, мазі, ін’єкції — та способу його введення: внутрішньовенно, перорально, ректально або зовнішньо. Також враховую супутні захворювання, які можуть впливати на дію препарату в організмі. Тому я повинен добре знати математику.

---

У моїй роботі важливе знання фізики, зокрема магнетизму й електрики, адже воно допомагає розуміти принципи роботи медичного обладнання, що використовується для діагностики, наприклад для візуалізації внутрішніх органів.

---

Я також повинен розуміти хімічні процеси, які відбуваються в організмі людини, знати склад ліків, що застосовуються для лікування або полегшення симптомів різних інфекційних хвороб, уявляти, який ефект вони дають і які можуть мати побічні дії. Я маю знати, які ліки не можна призначати пацієнтам, що вже вживають інші препарати, або тим, хто має алергію на певні речовини.

---

Як і кожен лікар, я повинен уміти проводити реанімацію, виконувати дефібриляцію серця, робити внутрішньовенні та артеріальні вливання, переливати кров і вводити інфузійні розчини. Іноді до моїх обов’язків також належить участь у профілактичних кампаніях і допомога у боротьбі з епідеміями інфекційних хвороб, що мають особливе суспільне значення — таких як ВІЛ/СНІД, туберкульоз або вірусні гепатити.

---

Які м'які навички важливі в моїй роботі?

• добра пам'ять,
• делікатність і вміння зберігати конфіденційність,
• емпатія,
• стриманість,
• сумлінність,
• точність,
• спостережливість,
• уміння легко налагоджувати контакт із пацієнтами,
• уміння логічно мислити на основі спостережень,
• здатність швидко ухвалювати рішення,
• уміння працювати під тиском часу.

---

Де я можу працювати?

Я можу працювати в державних і приватних клініках, лікарнях, поліклініках.