Я керую літаком, перевозячи пасажирів на внутрішніх і міжнародних рейсах. Я відповідаю за технічний стан літака та за безпеку екіпажу й пасажирів.
Я керую літаком, перевозячи пасажирів на внутрішніх і міжнародних рейсах. Я відповідаю за технічний стан літака та за безпеку екіпажу й пасажирів.
Мені подобається моя робота, тому що керувати великою машиною, піднімати її в повітря, плавно летіти і м’яко приземлятися приносить мені велике задоволення. Під час польоту я спостерігаю за сходами й заходами сонця та іншими красивими природними явищами. Приємно також бачити задоволених пасажирів, які завдяки мені можуть дістатися на омріяний відпочинок або відвідати родину, що живе за багато кілометрів.
Як пілотеса, я керую пасажирським літаком під час польоту та маневрів на аеродромі. Перед зльотом я перевіряю, чи працюють керма, чи є паливо в баках, масло у двигуні, і чи весь літак справний. Потім вводжу в бортовий комп’ютер інформацію про політ: з якого аеропорту вилітаю, куди і яким маршрутом полечу, яка маса літака. Після зльоту й досягнення потрібної висоти вмикаю автопілот, але все одно постійно контролюю показники всіх приладів у кабіні, щоб вчасно зреагувати у випадку різних несподіваних подій, наприклад, погіршення погоди.
Усі пілоти повинні бути готові до різних погодних умов — особливо до польотів вночі та в тумані, коли видимість нульова й можна покладатися лише на показники приладів. Робота в цій професії вимагає самодисципліни, швидкої реакції, стійкості до стресу та точності. Більшість польотів не викликає проблем, адже значну частину маршруту ми летимо на автопілоті. Але польоти, що тривають багато годин, можуть бути виснажливими, тому в цій професії також потрібні терпіння та фізична витривалість. У пасажирській авіації пілотесі допомагає другий пілот, і вони обоє зазвичай мають досить роботи.
Найскладніший момент польоту, що вимагає найбільшої концентрації, це підхід до посадки та сама посадка. Летячи багатотонним літаком на швидкості, яка навіть під час цього маневру досить велика і становить 350 км/год, я повинна вміститися в смугу шириною з міст. Щоб обидва пілоти могли максимально зосередитися на цьому завданні, на висоті нижче 3000 м діє правило стерильної кабіни — ніхто не може заходити в кабіну, а пілоти можуть говорити тільки про те, що стосується безпечної посадки.
Що я повинна вміти?
Я повинна знати основи математики, щоб вміти користуватися спеціальною авіаційною апаратурою і зчитувати її результати.
Я повинна знати, які сили діють на літак, яким я керую, і як їх використовувати. Я повинна розбиратися в приладах, що визначають напрямок і географічне положення, а також мати знання про атмосферні явища, які відіграють велику роль під час польоту.
Я повинна дуже добре знати англійську мову, оскільки це офіційна мова, яка використовується в спілкуванні з диспетчерськими вежами, наземною службою обслуговування літаків, іноземними членами екіпажу та пасажирами.
Я повинна ретельно дотримуватися правил та застосовувати процедури, що забезпечують безпечний і комфортний політ.
Які м'які навички важливі в моїй роботі?
Де я можу працювати?
Я можу знайти роботу в авіакомпаніях, що перевозять пасажирів або вантажі, можу також, після отримання додаткових дозволів, працювати в центрах, що навчають майбутніх пілотів.
Текст доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0). Якщо хочеш його поширити або використати у своїх матеріалах, переглянь тут.