Можна сказати, що так само, як лікарі інших спеціальностей лікують тіло людини, так лікар-психіатр лікує психіку. Це не зовсім правда, бо тіло і психіка тісно пов'язані, але прийнято вважати, що моя спеціалізація займається головним чином тим, чого не можна побачити, доторкнутися або виміряти. Люди часто даремно бояться психіатра, бо думають, що лікар буде негативно оцінювати те, що вони говорять, або вважатиме, що проблема не є досить серйозною, щоб нею займатися. Тим часом психіатр хоче допомогти хворому так само, як кардіолог, до якого ми звертаємося з серцебиттям. Він ніколи не зневажає страхи пацієнта, не оцінює, а до того ж його зобов'язує сувора лікарська таємниця. Чим саме я займаюся?
Розпізнаю, диференціюю та лікую психічні розлади, неврози, залежності: наркоманію, залежність від ліків, алкоголізм, нікотинізм, психічні захворювання та синдроми соціальної дезадаптації. Також займаюся пацієнтами з розумовою відсталістю як уродженою, так і набутою, та здійснюю заходи з просування психічного здоров’я і профілактики психічних захворювань. Щоб з’ясувати, що турбує мого пацієнта, я маю провести детальне психіатричне обстеження, встановити з ним добрий контакт, заспокоїти його та переконати у важливості співпраці, пояснити мету й необхідність лікування.
Для цього проводиться психіатричне обстеження, під час якого я можу запитати, наприклад, про стосунки з батьками в дитинстві та підлітковому віці, стосунки в школі та на роботі, а також про невдалі любовні стосунки. Я не можу забувати про родину, яка в разі психічних розладів відіграє дуже важливу роль, мотивуючи пацієнта до змін і підтримуючи його під час хвороби. До моїх обов'язків також входить оцінка психічної працездатності пацієнта. Я питаю, зокрема, про безсоння, апетит, перенесені неврологічні захворювання, здатність до концентрації, порушення пам'яті та уваги. Також намагаюся дізнатися, чи має пацієнт суїцидальні думки.
Обстежуючи загальний стан здоров’я, я проводжу, зокрема, дослідження ЕЕГ, поля зору та інші, направляю відібрані у пацієнта зразки на додаткові лабораторні аналізи: біохімічні, бактеріологічні, імунологічні та інші, а також інтерпретую отримані з лабораторії результати. Я також можу направити пацієнтів на рентгенологічні, томографічні, магнітно-резонансні, ізотопні та інші дослідження, які допоможуть з’ясувати причину проблем, а також на консультації до інших спеціалістів.
Під час встановлення діагнозу я використовую різноманітні тести та анкети, які дозволяють оцінити психічний стан пацієнта та підібрати найбільш відповідне лікування. Після постановки діагнозу я впроваджую – за участі пацієнта – відповідне лікування. Часто хворобу можна контролювати за допомогою фармакотерапії, тобто призначення лікарських препаратів. Однак у психіатрії широко застосовують і інші, менш традиційні методи терапії, такі як психотерапія, гіпноз, арттерапія, музикотерапія та інші. Іноді для «перезапуску» мозку необхідне проведення електросудомної терапії або введення пацієнта в тимчасову гіпоглікемічну кому, викликану різким зниженням рівня глюкози в крові.
Рутинно я веду також лікарську документацію, в якій описую стан моїх пацієнтів, вжиті заходи і досягнуті результати терапії, виписую їм необхідні рецепти і направлення на контрольні обстеження, а також можливі лікарняні листи.
Що я повинен вміти?
Як лікар, я повинен бути вправним у виконанні процедур, не пов'язаних з психікою, але іноді необхідних під час лікування, таких як внутрішньовенні та внутрішньом'язові ін'єкції, введення зонда в шлунок, катетеризація сечового міхура та виконання інших подібних діагностичних і лікувальних процедур. У невідкладних станах, що загрожують життю, я повинен уміти проводити реанімацію, переливати кров і рідини, а також керувати діями інших осіб, залучених до підтримки пацієнта при житті, контролювати його агресію щодо себе або інших і безпечно транспортувати на відділення.
Я повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію, брати участь у курсах, тренінгах і так званих супервізіях, коли більш досвідчений колега оцінює, чи правильно я працюю з пацієнтом, щоб розширювати свої знання і вдосконалювати навички. Для цього необхідно добре володіти англійською мовою, оскільки більшість фахових публікацій виходить саме нею, а також упевнено користуватися комп’ютером, адже інтернет є найшвидшим джерелом новин у моїй галузі.
У роботі я повинен дотримуватися Кодексу лікарської етики і користуватися обов'язковим набором діагностичних критеріїв - Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і проблем здоров'я ICD-10. Перш ніж стати психіатром, я повинен закінчити шестирічне навчання, потім річне стажування і щонайменше 5 років спеціалізованого навчання. Я повинен знати анатомію і фізіологію людини, принципи дії фізичних явищ, таких як електросудомна терапія, і біохімічних процесів, наприклад, гіпоглікемічна кома, а також основні групи лікарських засобів, що мають значення в психіатрії. Це належить до фармакології — розділу хімії, що вивчає вплив препаратів на організм людини.
Які м'які навички важливі в моїй роботі?
- відповідальність,
- терплячість,
- емпатія,
- уважність у встановленні діагнозу,
- вміння нестандартно мислити,
- ставлення добробуту пацієнта на перше місце.
Де я можу працювати?
Я можу знайти роботу в приватних і державних поліклініках, кабінетах і лікарнях.