Ресоціалізація має на меті змінити поведінку людей, які порушили закон, спонукає їх серйозно замислитися над своїм майбутнім, знайти роботу, завершити навчання або обрати новий професійний шлях. Саме цим я займаюся. Я допомагаю колишнім ув’язненим, особам, які вчиняли домашнє насильство, а також молоді у виправних закладах адаптуватися до життя в суспільстві.
Допомагаючи колишнім ув’язненим, я прагну, щоб вони почали жити чесно і більше
не вчиняли правопорушень. Вони повинні навчитися дотримуватися закону та загальноприйнятих суспільних норм. Якщо мені вдається досягти цих цілей, я тим самим сприяю підвищенню безпеки інших людей у суспільстві.
Працюючи з тими, хто вчиняє домашнє насильство, я намагаюся донести, що агресія – це не спосіб розв’язання конфліктів, і показати альтернативні способи вирішення проблем, які можуть виникати щодня. Молоді, яка опинилася в виховних установах, допомагаю знайти позитивні приклади та зрозуміти, як стати гідними членами суспільства.
Я спілкуюся зі своїми підопічними, щоб зрозуміти їхні проблеми та причини, через які вони порушили закон. Також оцінюю, чи становлять вони загрозу для себе, наприклад, якщо є спроби самогубства або залежність від психоактивних речовин, чи для оточення – прояви агресії, домашнє насильство, крадіжки, розбої. Для кожного підопічного індивідуально складаю так званий план роботи, що може включати працевлаштування, налагодження стосунків з рідними, подолання залежності. Навчаю поважати себе та інших, допомагаю опановувати негативні емоції, пропоную участь
у терапевтичних заняттях, які сприяють виходу з залежності.
Свою роботу виконую не лише в офісі чи установах – як вуличний соціальний працівник можу допомагати людям безпосередньо на вулиці, в покинутих будівлях, де часто мешкають бездомні, у теплотрасах чи садових будиночках. Переконуюся, чи мають вони що їсти та як почуваються. Якщо я помічаю, що в них є проблеми зі здоров'ям, переконую їх звернутися до приймального відділення або знайти допомогу в поліклініці. Також намагаюся переконати їх скористатися підтримкою, яку надають нічліжні будинки, їдальні чи реабілітаційні центри.
Для вирішення соціальних проблем, таких як наркоманія, злочинність, зловживання алкоголем та наркотичними речовинами, я співпрацюю з місцевими організаціями та установами. Також займаюся профілактичною діяльністю: відвідую школи, щоб поговорити з молоддю, пояснюю, які наслідки можуть бути від вживання наркотиків або психотропних речовин, розповідаю, як виглядає життя у в'язниці чи на вулиці.
Що я повинен вміти?
Маю розуміти психологію, щоб знати, як спілкуватися з особами, які не можуть подолати життєві труднощі, колишніми ув'язненими, правопорушниками, які застосовують насильство в родині, загубленою молоддю, особами з наркозалежністю, особами, які зловживають алкоголем, і ефективно переконувати їх змінити своє життя та звернутися за допомогою до установ.
Я повинен вміти розпізнавати симптоми психічних розладів та залежностей, які вимагають втручання психологів або інших фахівців.
Я повинен знати нормативно-правові акти, що стосуються ресоціалізації ув'язнених, неповнолітніх правопорушників та інших осіб, які не адаптовані до суспільства, активізації безробітних, надання правової допомоги – також я повинен розуміти методи запобігання злочинам.
Які м'які навички важливі в моїй роботі?
- терплячість,
- спостережливість,
- стійкість до стресу,
- вміння контролювати емоції,
- вміння легко встановлювати контакти з іншими.
Де я можу працювати?
Я можу працевлаштуватися в установах денного перебування, терапевтичних закладах, громадських центрах, поліцейських кімнатах для дітей або кризових центрах.